щонайкращий
ЩОНАЙКРА́ЩИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до га́рний 1-5, добрий 1-6, 8 і хоро́ший.
Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно (Греб., І, 1957, 49);
Кози добірні він гнав, щонайкращі з цілої отари, Для женихів на обід (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 344);
— Ну й ялинка! От ялинка! Щонайкраща саме ця! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 99).
Словник української мови (СУМ-11)