щонайліпший
ЩОНАЙЛІ́ПШИЙ, а, е, підсил.
Найвищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший.
Мати Івашкові і голівку змила, і сорочечку білу дала, і нагодувала, а гусочці щонайліпшого зерна посипала (з казки);
Попродав старий щонайліпшу маржину (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)