Словник української мови у 20 томах

щонайпочесніший

ЩОНАЙПОЧЕ́СНІШИЙ, а, е, підсил.

Найвищ. ст. до поче́сний 1.

Швидко Контроль Лисий, підтримуваний господарем, від порога перекочував на самий покуть, на саме найпочесніше місце (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. щонайпочесніший — щонайпоче́сніший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови