щохвилинки
ЩОХВИЛИ́НКИ, присл.
Пестл. до щохвили́ни.
Навіть сам старший брат .. як узяв на себе чоботи та вийшов – іде та все оглядається та зупиняється раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: – Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти? (Марко Вовчок);
Він щохвилинки мусив одриватися від розмови, щоб когось відтягти за штанці, або дати стусана, або цитьнути... бо ж тієї малечі було понад десяток (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)