щіпка
ЩІ́ПКА, и, ж.
Те саме, що пу́чка 3.
Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі, налляла горщик водою і приставила його до вогню (М. Коцюбинський);
[Дар'я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді, – не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)