щіпка
ЩІ́ПКА, и, ж. Те саме, що пу́чка 3.
Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі, налляла горщик водою і приставила його до вогню (Коцюб., І, 1955, 14);
[Дар’я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді,— не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки (Коч., І, 1956, 79).
Словник української мови (СУМ-11)