юлавий

ЮЛА́ВИЙ, а, е. розм.

Слабкий, знесилений.

Син мій ізмалку [змалку] чогось собі такий юлавий (Сл. Б. Грінченка);

Він чоловік хворий: так зразу юлавий зробився і пада (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. юлавий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
2. юлавий — -а, -е, діал. Слабкий, знесилений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. юлавий — Юлавий, -а, -е Слабосильный; обезсилѣвшій. Син мій (змалку чогось собі такий юлавий. Черк. у. Він — чоловік хворий: так зразу юлавий зробиться і пада. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка