юлавий
ЮЛА́ВИЙ, а, е. розм.
Слабкий, знесилений.
Син мій ізмалку [змалку] чогось собі такий юлавий (Сл. Б. Грінченка);
Він чоловік хворий: так зразу юлавий зробився і пада (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юлавий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- юлавий — -а, -е, діал. Слабкий, знесилений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юлавий — Юлавий, -а, -е Слабосильный; обезсилѣвшій. Син мій (змалку чогось собі такий юлавий. Черк. у. Він — чоловік хворий: так зразу юлавий зробиться і пада. Екатер. у. Словник української мови Грінченка