юлавий
Юлавий, -а, -е
Слабосильный; обезсилѣвшій. Син мій (змалку чогось собі такий юлавий. Черк. у. Він — чоловік хворий: так зразу юлавий зробиться і пада. Екатер. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юлавий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- юлавий — ЮЛА́ВИЙ, а, е. розм. Слабкий, знесилений. Син мій ізмалку [змалку] чогось собі такий юлавий (Сл. Б. Грінченка); Він чоловік хворий: так зразу юлавий зробився і пада (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- юлавий — -а, -е, діал. Слабкий, знесилений. Великий тлумачний словник сучасної мови