юрист
ЮРИ́СТ, а, ч.
Фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права; правник, правознавець.
В своїх питаннях, поставлених підсудним і свідкам, звертав Владко особливу й систематичну увагу зокрема на одну справу, яку поминали звичайно фахові юристи (І. Франко);
Не як юрист, а як людина, а точніше – як батько, він не повірив у злочинність дівчинки (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)