юрист —
рос. юрист офіційна особа, що має професійну юридичну освіту і проводить юридичну практику (роботу).
Eкономічна енциклопедія
юрист —
ЮРИ́СТ, а, ч. Фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права; правник, правознавець. В своїх питаннях, поставлених підсудним і свідкам, звертав Владко особливу й систематичну увагу зокрема на одну справу...
Словник української мови у 20 томах
юрист —
юри́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
юрист —
-а, ч. Фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права.
Великий тлумачний словник сучасної мови
юрист —
ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад...
Словник синонімів української мови
юрист —
Юри́ст, -та, -тові; юри́сти, -стів і старе юри́ста, -ти, -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
юрист —
ЮРИ́СТ, а, ч. Фахівець з правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права. В своїх питаннях, поставлених підсудним і свідкам, звертав Владко особливу й систематичну увагу зокрема на одну справу, яку поминали звичайно фахові юристи (Фр.
Словник української мови в 11 томах