Орфоепічний словник української мови

юрмитися

ю́рмитися

урмиетиес'а і йурмитиес'а]

-миец':а/-миц':а, -мл'ац':а/-мл'ац':а,

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. юрмитися — Збиватися <�в гурт, у зграю>, громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися, кн юрбитися,  Словник синонімів Караванського
  2. юрмитися — див. гуртуватися  Словник синонімів Вусика
  3. юрмитися — юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш); На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка...  Словник української мови у 20 томах
  5. юрмитися — ю́рми́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  6. юрмитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  7. юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Баш, На..  Словник української мови в 11 томах