юрмитися

Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок.

Те саме, що юрби́тися.

По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш);

На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка, об'явою (М. Ю. Тарновський);

Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби (І. Рябокляч);

Маленькі рибки юрмилися тут же таки біля ніг Бориса, зовсім не боячись помахів його грізного спінінга (В. Собко);

* Образно. У Тоні Кравченко насторожений погляд і міцно стулені губи, – не кожний здогадається, які думки юрмляться в її голові (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. юрмитися — Збиватися <�в гурт, у зграю>, громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися, кн юрбитися,  Словник синонімів Караванського
2. юрмитися — див. гуртуватися  Словник синонімів Вусика
3. юрмитися — [йурмиетиес'а і йурмитиес'а] -миец':а/-миц':а, -мл'ац':а/-мл'ац':а,  Орфоепічний словник української мови
4. юрмитися — юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. юрмитися — ю́рми́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. юрмитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Баш, На..  Словник української мови в 11 томах