юрмище
Ю́РМИЩЕ, а, с.
Збільш. до ю́рма́.
Величний вигляд барона налякав полохливе юрмище (О. Ільченко);
Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, ніби стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища (О. Гончар);
В дальній вирій полетіли Юрмища пташині (П. Усенко);
Пролітали над дахом літаки – вночі низько, здавалося, ще трохи і вони черкатимуть колесами по темних юрмищах принишклих в напрузі дерев (Л. Первомайський);
Чекаючи повільного порому, Затертий, в юрмищі машин стояв (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)