юрмитися
Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок.
Те саме, що юрби́тися.
По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш);
На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка, об'явою (М. Ю. Тарновський);
Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби (І. Рябокляч);
Маленькі рибки юрмилися тут же таки біля ніг Бориса, зовсім не боячись помахів його грізного спінінга (В. Собко);
* Образно. У Тоні Кравченко насторожений погляд і міцно стулені губи, – не кожний здогадається, які думки юрмляться в її голові (С. Журахович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрмитися — Збиватися <�в гурт, у зграю>, громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися, кн юрбитися, Словник синонімів Караванського
- юрмитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
- юрмитися — [йурмиетиес'а і йурмитиес'а] -миец':а/-миц':а, -мл'ац':а/-мл'ац':а, Орфоепічний словник української мови
- юрмитися — юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрмитися — ю́рми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- юрмитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Баш, На.. Словник української мови в 11 томах