юрмитися
Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися.
По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Баш, На.. дорозі, 1967, 192);
На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка, об’явою (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 52);
Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби (Ряб., Золототисячник, 1948, 144);
Маленькі рибки юрмилися тут же таки біля ніг Бориса, зовсім не боячись помахів його грізного спінінга (Собко, Біле полум’я, 1952, 82);
*Образно. У Тоні Кравченко насторожений погляд і міцно стулені губи,— не кожний здогадається, які думки юрмляться в її голові (Жур., Даша, 1961,25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрмитися — Збиватися <�в гурт, у зграю>, громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися, кн юрбитися, Словник синонімів Караванського
- юрмитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
- юрмитися — [йурмиетиес'а і йурмитиес'а] -миец':а/-миц':а, -мл'ац':а/-мл'ац':а, Орфоепічний словник української мови
- юрмитися — юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш); На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка... Словник української мови у 20 томах
- юрмитися — ю́рми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- юрмитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови