1. Словник синонімів української мови

юрмитися

СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. — Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з'юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони (селяни) тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). — Пор. 1. збира́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юрмитися — Збиватися <�в гурт, у зграю>, громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися, кн юрбитися, Словник синонімів Караванського
  2. юрмитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
  3. юрмитися — [йурмиетиес'а і йурмитиес'а] -миец':а/-миц':а, -мл'ац':а/-мл'ац':а, Орфоепічний словник української мови
  4. юрмитися — юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш); На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка... Словник української мови у 20 томах
  6. юрмитися — ю́рми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. юрмитися — Ю́РМИ́ТИСЯ, ю́рми́ться; мн. ю́рмля́ться; недок. Те саме, що юрби́тися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Баш, На.. Словник української мови в 11 томах