яглиця
ЯГЛИ́ЦЯ, і, ж., бот.
Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики.
На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! – Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! – сміється баба з себе (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)