яглиця
ЯГЛИ́ЦЯ, і, ж., бот. (Aegopodium podograria L). Багаторічна трав’яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики.
На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99);
*У порівн. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дн. Чайка, Тв., 1960, 28).
Словник української мови (СУМ-11)