ягнятко
ЯГНЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до ягня́.
Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву... (Панас Мирний);
В кошарі було шестеро овець. Ще ягнятками їх одержала мати із колгоспної ферми за добрий приплід (П. Панч);
[Xортевич:] Ярчуку довіряти можна? [Ружевський:] О, то є хитра бестія! То в пройдисвіт, що хоче здаватись ягнятком (І. Микитенко);
* У порівн. [Бичок (до Олени):] Чого ж ти так скоса на мене поглядаєш, ніби ягнятко на вовка?.. (М. Кропивницький);
Роза-нейни зробилась лагідною, немов ягнятко, яке щойно народилось (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)