яз

ЯЗ, я́зу, ч., риб.

Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлення риби.

Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. в'юнів, карасів наловить (Ганна Барвінок);

Стіснена прибережними скалами і перегачена дерев'яним язом вода, скажено ревучи, кидалася запіненою лавою на якого півтора метра вниз (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. яз — Яз: — гребля [21,IV] — Яз важко назвати «греблею» (542). Це частокіл упоперек річки для ловлі риби. [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
2. яз — яз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. яз — язу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. яз — ЯЗ, я́зу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби. Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. в’юнів, карасів наловить (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. яз — Яз, язу м. = їз. Прилуц. у. Піде рано-рано, язи позаставляє, духи позакриває, в'юнів, карасів наловить. Г. Барв. 54.  Словник української мови Грінченка