язичеський

ЯЗИ́ЧЕСЬКИЙ, а, е.

Те саме, що язи́чницький.

В язичеській Русі, де обожнювалися всі небесні явища і основними богами було Небо, Сонце та Місяць, астрономічні пізнання розвивалися внаслідок життєвої потреби, хоч ними володіли виключно жерці (з наук.-попул. літ.);

У 988 –989 рр. відбулося хрещення Русі. Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри (з наук. літ.);

Досить різноманітні і багаті форми музичного побуту склалися на території теперішньої України ще в стародавній язичеській культурі первіснообщинного й дофеодального ладу (з наук. літ.);

Сонце на заході, багряне проміння освітлює язичеську картину: діти бігають навколо вогнища; шашлик шкварчить, і краплі сала стікають на вогонь... (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. язичеський — язи́чеський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. язичеський — -а, -е. Те саме, що язичницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. язичеський — ЯЗИ́ЧЕСЬКИЙ, а, е. Те саме, що язи́чницький. В язичеській Русі, де обожнювалися всі небесні явища і основними богами було Небо, Сонце та Місяць, астрономічні пізнання розвивалися внаслідок життєвої потреби, хоч ними володіли виключно жерці (Знання..  Словник української мови в 11 томах