язичище

ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до язи́к 1, 2, 6.

– Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (І. Франко);

– В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. язичище — див. язик  Словник синонімів Вусика
2. язичище — язичи́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. язичище — -а, ч. Збільш. до язик 1), 2), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. язичище — ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до язи́к 1, 2, 6. — Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (Фр., IV, 1950, 410); — В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (Крим., Вибр., 1965, 345).  Словник української мови в 11 томах