ялинка
ЯЛИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до яли́на 1.
На блакитні очі білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок (М. Коцюбинський);
Чотири сріблясті ялинки посаджено .. посеред палісадника (Іван Ле);
* Образно. Від перенісся в нього побігла глибока лінія, а ялинки зморщок, в які навічно в'ївся рудяний [рудний] пил, стали немов густішими (О. Гуреїв);
* У порівн. Пішла до дверей, ота хутка Яринка, строга, як ялинка, струнка, як хвоїнка (О. Ільченко);
// у знач. присл. в яли́нку, яли́нкою. Про візерунок, що своєю формою нагадує гілки ялини (вишивка, візерункова кладка цегли, паркету і т. ін.).
Паркет викладено ялинкою.
2. Зрубана й прикрашена ялина в свято Нового року або Різдва.
Виблискує вбрання на ялинці, під ялинкою парти (С. Васильченко);
В залі стояла висока ялинка, обвішана електричними лампочками (Л. Смілянський);
На площах Києва встановлювали величезні ялинки і розвішували кольорові лампочки та іграшки (Ю. Мокрієв);
// Дитяче новорічне або Різдвяне свято з танцями, іграми навколо прикрашеної ялини.
Наближалося Різдво. У кожного мимоволі заворушилася таємна журба. Згадувалося дитинство, різдвяні колядки й щедрівки, ялинка (З. Тулуб);
До цього часу Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал.., концерти, огляд мод, а ще в дитинстві – з нагоди ялинки (Ірина Вільде);
Правда, школа добре придумала влаштувати ялинку? А ще буде в школі новорічний карнавал (О. Іваненко).
3. спец. Доїльний майданчик, на якому станки розташовані по обидва боки проходу для доярок під певним кутом до нього.
Світле, просторе приміщення з паровим опаленням. В центрі – “ялинка”, де одночасно можна поставити під електродоїльні апарати чотири пари корів (з газ.).
4. Довга жердина з залізним наконечником, якою користуються при штовханні барок (суден) проти течії.
Словник української мови (СУМ-20)