яндола
ЯНДОЛА́, и, ж., заст., діал.
1. Велика миска з двома вушками на краях.
Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (І. Нечуй-Левицький).
2. Дашок у вулику.
3. Заглибина на поверхні чого-небудь.
Там на горі яндола і терен росте у їй [ній] (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)