Словник української мови у 20 томах

янітор

Я́НІТОР, а, ч., іст.

Слуга у будинку знатного римлянина, переважно раб.

Ті, хто бажав увійти у приміщення, стукали пров'язаним до дверей молотком за дзвінок. Пізнавши гостя, янітор відчиняв двері, або проганяв його, виконуючи волю свого пана (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)