Словник української мови у 20 томах

яранга

ЯРА́НГА, и, ж.

Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в основі коло, і конічної покрівлі з жердя, накритого оленячими шкурами.

У ті часи, коли виникла традиційна яранга, чукчам просто не було чим збудувати житло іншого типу (з наук.-попул. літ.);

Тайо та Анка – чукчі. Вони жили у великому наметі, який називають ярангою (М. Трублаїні).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. яранга — яра́нга іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. яранга — -и, ж. Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в основі коло, і конічної покрівлі з жердя, накритого оленячими шкурами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яранга — яра́нга (чукотське) переносне житло кочових чукчів і коряків, а також деяких груп евенків та юкагирів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. яранга — ЯРА́НГА, и, ж. Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в основі коло, і конічної покрівлі з жердя, накритого оленячими шкурами.  Словник української мови в 11 томах
  5. яранга — Переносне житло первісних людей округлої форми у вигляді каркаса з конічним завершенням, покрите шкурами тварин тощо. У подальшому збереглось у ескімосів, чукчів та інших народів Півночі.  Архітектура і монументальне мистецтво