ярижниця
ЯРИ́ЖНИЦЯ, і, ж., розм., заст.
Жін. до яри́жник.
За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились і на світ, Смиренної були натури, Складали руки на живіт .. Насупротив сих окаянниць Квартал був цілий волоцюг, Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)