яровий
ЯРОВИ́Й, а́, е́.
1. Який проводиться весною; весняний (про польові роботи);
// Який буває навесні.
Я стояти буду надворі, Обличчя вмию яровим дощем (Д. Павличко).
2. Те саме, що я́рий¹ 1.
Ярового хліба було чимало (Ганна Барвінок);
Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима (О. Копиленко);
Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий (А. Малишко).
3. у знач. ім. ярові́, вих, мн. Те саме, що яровина́.
Словник української мови (СУМ-20)