яровий
ЯРОВИ́Й, а́, е́.
1. Який проводиться весною, весняний (про польові роботи);
// Який буває навесні.
Я стояти буду надворі, Обличчя вмию яровим дощем (Павл., Бистрина, 1959, 231).
2. Те саме, що я́рий¹ 1.
Ярового хліба було чимало (Барв., Опов.., 1902, 148);
Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима (Коп., Як вони.., 1948, 21);
Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий (Мал., Запов. джерело, 1959,76);
//Засіяний весною, признач. для такого посіву.
3. у знач. ім. ярові́, вих, мн. Те саме, що яровина.
Словник української мови (СУМ-11)