яскравішати

ЯСКРАВІ́ШАТИ, ає, недок.

1. Ставати яскравішим.

Темрява швидко гусне. Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк);

Бій вигримував дедалі чутніше, стрічки трасуючих куль, перетинаючи темні міжгір'я, наближалися, яскравішали (О. Гончар).

2. перен. Набирати виразності, досконалості.

Їхня [бандуристок] творча лабораторія – спів. А він виростає, могутнішає, яскравішає тільки у пісні, у щоденній роботі над собою (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)