Словник української мови в 11 томах

яскравішати

ЯСКРАВІ́ШАТИ, ає, недок.

1. Ставати яскравішим.

Темрява швидко гусне. Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (Бабляк, Літопис.., 1961, 23);

Бій вигримував дедалі чутніше, стрічки трасуючих куль, перетинаючи темні міжгір’я, наближалися, яскравішали (Гончар, III, 1959, 334).

2. перен. Набирати виразності, досконалості.

Їхня [бандуристок] творча лабораторія — спів. А він виростає, могутнішає, яскравішає тільки у пісні, у щоденній роботі над собою (Нар. тв. та етн., 5, 1973, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. яскравішати — ЯСКРАВІ́ШАТИ, ає, недок. 1. Ставати яскравішим. Темрява швидко гусне. Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк); Бій вигримував дедалі чутніше, стрічки трасуючих куль, перетинаючи темні міжгір'я, наближалися, яскравішали (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. яскравішати — яскраві́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. яскравішати — -ає, недок. 1》 Ставати яскравішим. 2》 перен. Набирати виразності, досконалості.  Великий тлумачний словник сучасної мови