ясмин

ЯСМИ́Н, у, ч., розм.

Те саме, що жасми́н.

Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні, – то так уже пахне (Остап Вишня);

На столі у стакані ясмин (Т. Масенко);

Вечірній сон, І спогади. І дощ колише світ розпуклого ясмину (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. ясмин — ясми́н іменник чоловічого роду жасмин рідко  Орфографічний словник української мови
2. ясмин — -у, ч., заст. Жасмин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясмин — Ясми́н, -ну, -нові = жасми́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ясмин — ЯСМИ́Н¹ у, ч., заст. Жасмин. Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні,— то так уже пахне (Вишня, II, 1956, 309); На столі у стакані ясмин (Мас., Степ, 1938, 51).  Словник української мови в 11 томах