1. Словник української мови у 20 томах

ясмин

ЯСМИ́Н, у, ч., розм.

Те саме, що жасми́н.

Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні, – то так уже пахне (Остап Вишня);

На столі у стакані ясмин (Т. Масенко);

Вечірній сон, І спогади. І дощ колише світ розпуклого ясмину (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясмин — ясми́н іменник чоловічого роду жасмин рідко Орфографічний словник української мови
  2. ясмин — -у, ч., заст. Жасмин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ясмин — Ясми́н, -ну, -нові = жасми́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ясмин — ЯСМИ́Н¹ у, ч., заст. Жасмин. Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні,— то так уже пахне (Вишня, II, 1956, 309); На столі у стакані ясмин (Мас., Степ, 1938, 51). Словник української мови в 11 томах