ясмин

ЯСМИ́Н¹ у, ч., заст. Жасмин.

Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні,— то так уже пахне (Вишня, II, 1956, 309);

На столі у стакані ясмин (Мас., Степ, 1938, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясмин — ЯСМИ́Н, у, ч., розм. Те саме, що жасми́н. Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні, – то так уже пахне (Остап Вишня); На столі у стакані ясмин (Т. Масенко); Вечірній сон, І спогади. І дощ колише світ розпуклого ясмину (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  2. ясмин — ясми́н іменник чоловічого роду жасмин рідко Орфографічний словник української мови
  3. ясмин — -у, ч., заст. Жасмин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ясмин — Ясми́н, -ну, -нові = жасми́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)