яснитися
ЯСНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок.
Те саме, що ся́яти.
– Я бульбашка мильна, мінлива, грайлива, я легша за все і ясніша за все. Від мене, дивіться, і сонце ясниться (Н. Забіла);
Стоїть він, дивиться. І зір від спогадів ясниться. Той самий сад... Той самий двір, знайомий до дрібниці (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)