яснитися
ЯСНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок. Те саме, що ся́яти.
— Я бульбашка мильна, мінлива, грайлива, я легша за все і ясніша за все. Від мене, дивіться, і сонце ясниться (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 55);
Стоїть він, дивиться. І зір від спогадів ясниться. Той самий сад… Той самий двір, знайомий до дрібниці (Забіла, У.. світ, 1960, 98).
Словник української мови (СУМ-11)