Словник української мови у 20 томах

ясновидющий

ЯСНОВИ́ДЮЩИЙ, а, е.

Який має дар ясновидіння; прозорливий, віщунський.

За свідченням Гомера, ясновидюща Кассандра застерігала троянців не приймати дерев'яного коня – дарунка підступних данайців (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ясновидющий — (хто) поет. винозорий, сов. прозірливий, прозорливий; п! ПРОРОЧИЙ.  Словник синонімів Караванського
  2. ясновидющий — див. чародій  Словник синонімів Вусика
  3. ясновидющий — ясновидю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. ясновидющий — -а, -е. Який має дар ясновидіння; прозорливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ясновидющий — ЯСНОВИДЮ́ЩИЙ, а, е. Який має дар ясновидіння; прозорливий. За свідченням Гомера, ясновидюща Кассандра застерігала троянців не приймати дерев’яного коня — дарунка підступних данайців (Літ. Укр., 20.III 1970, 4).  Словник української мови в 11 томах