ясновидющий
ЯСНОВИДЮ́ЩИЙ, а, е. Який має дар ясновидіння; прозорливий.
За свідченням Гомера, ясновидюща Кассандра застерігала троянців не приймати дерев’яного коня — дарунка підступних данайців (Літ. Укр., 20.III 1970, 4).
Словник української мови (СУМ-11)