ясновидиця
ЯСНОВИ́ДИЦЯ, і, ж. Жін. до яснови́дець.
*У порівн. Як ясновидиця, вона читала їх думки, переймалася їх настроями, перевтілювалася в них (Рильський, III, 1956, 287).
Словник української мови (СУМ-11)ЯСНОВИ́ДИЦЯ, і, ж. Жін. до яснови́дець.
*У порівн. Як ясновидиця, вона читала їх думки, переймалася їх настроями, перевтілювалася в них (Рильський, III, 1956, 287).
Словник української мови (СУМ-11)