яснозорий

ЯСНОЗО́РИЙ, а, е, поет.

1. Те саме, що ясноо́кий.

Спіє жито на полях, А по житі, як по морі, Йдуть дівчата яснозорі (П. Воронько).

2. Укритий зорями, з великою кількістю зір (про небо, ніч); зоряний.

Яснозоре, неозоре Небо голубе (П. Усенко);

Дід вийшов за місто у ніч яснозору (С. Олійник);

* Образно. Злітає листя з осокора, Летять листки з календаря. Приходить осінь яснозора, Моя улюблена пора (П. Дорошко).

Значення в інших словниках

1. яснозорий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
2. яснозорий — яснозо́рий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
3. яснозорий — -а, -е, поет. 1》 Те саме, що ясноокий. 2》 Укритий зорями, з великою кількістю зір (про небо, ніч); зоряний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. яснозорий — ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л.  Словник синонімів української мови
5. яснозорий — ЯСНОЗО́РИЙ, а, е, поет. 1. Те саме, що ясноо́кий. Спіє жито на полях, А по житі, як по морі, Йдуть дівчата яснозорі (Воронько, Поезії, 1950, 80). 2. Укритий зорями, з великою кількістю зір (про небо, ніч); зоряний. Яснозоре, неозоре Небо голубе (Ус.  Словник української мови в 11 томах
6. яснозорий — Яснозо́рий, -а, -е = ясноокий. Желех.  Словник української мови Грінченка