ятрівка
ЯТРІ́ВКА, и, ж.
Дружина чоловікового брата.
[Соломія:] Здорова, сестро. [Настя:] Яка я тобі сестра? Тілько що ятрівка. [Соломія:] Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів (І. Карпенко-Карий);
Домаха нічого не знала про суперечку поміж братами і світом стала будити Пріську. – Вставай, Прісько, я вже затопила, – погукала вона на ятрівку (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)