ятрівка
ЯТРІ́ВКА, и, ж. Дружина чоловікового брата.
[Соломія:] Здорова, сестро. [Настя:] Якая тобі сестра? Тілько що ятрівка. [Соломія:] Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів(К.-Карий, II, 1960, 178);
Домаха нічого не знала про суперечку поміж братами і світом стала будити Пріську.— Вставай, Прісько, я вже затопила, — погукала вона на ятрівку (Л. Янов., І, 1959, 178).
Словник української мови (СУМ-11)