яхонт
Я́ХОНТ, ч., заст.
1. род. у. Прозорий коштовний камінь синього кольору, різновид корунду; сапфір, рубін.
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (І. Нечуй-Левицький);
[Катерина (приглядуючись до сотничихи):] Чого ж тобі ще бракує, моя пані кохана? .. Глянь на себе – вся в перлах, в яхонтах.., грезеті, в оксамиті!.. (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)