ящірячий

ЯЩІРЯ́ЧИЙ, а, е, розм.

Прикм. до я́щірка;

// Власт. ящірці; такий, як у ящірки.

Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан);

Арена пісків, пустизна, царство ящірок, і ти тут ящірячим життям живеш (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ящірячий — я́щірячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ящірячий — -а, -е, розм. Прикм. до ящірка. || Власт. ящірці; такий, як у ящірки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ящірячий — ЯЩІРЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Прикм. до я́щірка; // Власт. ящірці; такий, як у ящірки. Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Галан. Гори.., 1956, 24); Арена пісків, пустизна, царство ящірок, і ти тут ящірячим життям живеш (Гончар, Тронка, 1963, 293).  Словник української мови в 11 томах