єдиносущний

ЄДИНОСУ́ЩНИЙ, а, е, рел.-церк, книжн.

Який має з ким-, чим-небудь одну сутність, суть.

Пізнання внутрішньої троїстості Бога передбачає, що всі три його іпостасі єдиносущні, тобто перебувають на одному онтологічному рівні (з наук. літ.).