єктенія

ЄКТЕНІЯ́, ї́, ж., рел.-церк.

Частина православного богослужіння – молитва, що містить звернення та прохання до Бога.

Аркадій звів очі до неба і почав проголошувати урочисту єктенію. Його могутній бас, наче грім, прокотився над головами людей і досяг останніх рядів (М. Старицький);

Отець диякон Дам'ян, стрясаючи своєю сивою, але все ще бурхливою чуприною, виголошував єктенії (У. Самчук);

Священник швидко справив єктенію і благословив братство (із журн.).

Значення в інших словниках

1. єктенія — Єкте́нія: — вид молитви [47]  Словник з творів Івана Франка
2. єктенія — І ектенія Молитва, що складається з прохань різного змісту, виголошуваних священиком або дияконом, кожне з яких супроводжується приспівом, що його виконує хор чи присутні вірні; дияконства мн.; дияконик  Словник церковно-обрядової термінології
3. єктенія — єктенія́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. єктенія — -ї, ж. Сукупність молитв, що читаються дияконом або священиком при кожному богослужінні від імені віруючих та містять прохання та звернення до Бога.  Великий тлумачний словник сучасної мови