єресіарх
ЄРЕСІА́РХ, а, ч., рел.
Засновник єретичної секти.
– Кажуть, що цар звелів тому єресіархові виїхати з Петербурга (І. Нечуй-Левицький);
Я читав про дивні речі. В основному книжки різних заборонених авторів, які були або єресіархами, або прихильниками різних забутих культів (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)