Словник української мови у 20 томах

іглу

І́ГЛУ, невідм., с.

Куполоподібне житло канадських ескімосів, складене з льодових плит.

Великі іглу використовували для общинних свят і традиційних танців (з наук.-попул. літ.);

Іглу можна порівняти з копицею сіна, пристосованою під ночівлю: всередині іглу теж романтично, затишно й тепло (з газ.);

* У порівн. Одно- й двоповерхові вілли здіймалися у вигляді сторожових веж, звичайних сільських хат, хиж, куренів, індійських вігвамів, ескімоських іглу, арабських шатрів, найрізноманітніших юрт (В. Чемерис).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. іглу — незм. Куполоподібна хижа з льоду в ескімосів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. іглу — і́глу іменник середнього роду льодова хижа в ескімосів  Орфографічний словник української мови
  3. іглу — і́глу (англ. igloo, з ескім.) куполоподібна хижа з льоду в ескімосів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іглу — (ескімоською — будинок) Виконане з блоків снігу зимове житло ескімосів, що звичайно має напівсферичну форму. Нерідко складається з кількох з'єднаних приміщень.  Архітектура і монументальне мистецтво