ідіом
ІДІО́М², у, ч., лінгв.
Термін для позначення різних форм існування мовних систем – мови, діалекту, говірки, варіантів літературної мови і т. ін.
Новим елементом літературної традиції в південнослов'янських мовах була народна мова, або конкретний діалектний ідіом (з наук. літ.);
Термін “ідіом” використовують для підкреслення спільних властивостей таких систем – мова, діалект, говірка, соціолект (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)